Міжнаро?дний день рі?дної мо?ви

Четвер, 09 березня 2017, 09:17

Підготувала Христина Лазавенко, учениця 7-А класу.

Міжнаро?дний день рі?дної мо?ви, також Міжнародний день материнської мови (англ. International Mother Language Day) — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

 

 

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб, не задокументовані.

1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3 % населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже винятково розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають у країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 першим Міжнародним днем рідної мови.

 

 Пам'ятник жертвам боротьби за статус бенґальської мови, встановлений на території університету в Дацці.

З 20 до 24 лютого в Українській гімназії №1 проводились заходи, приурочені  Міжнародному дню рідної мови, що відзначається 21 лютого.

У понеділок, 20 лютого, учнями 7-А класу для молодших гімназистів було проведено прес-інформування про історію цього дня, адже дата 21 лютого обрана міжнародною організацією ЮНЕСКО невипадково. Саме цього дня 1952 року загинуло четверо студентів на демонстрації, метою якої було надання бенгальській мові статусу державної в тодішньому Пакистані.

У вівторок, 21 лютого, вчителів та гімназистів зустрічала програма «Антисуржик», в якій усі могли перевірити свої знання української мови, замінюючи русизми в реченнях та словосполученнях на українські відповідники. Незабутніми залишились експрес-уроки з небайдужими до рідного слова учнями, а інформаційні буклети ще довго нагадуватимуть про Міжнародний день мови в Українській гімназії №1.

У четвер, 23 лютого, був проведений урочистий гімназійний збір, на якому всі мали змогу вкотре нагадати собі про те, що мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу, а також визначальний чинник формування особисті й дієвий фактор державотворення.

Українська мова - це святі скрижалі нашої нації, в якій кожне покоління бере те, чого вимагає певна доба: самовираження, духовні цінності, моральну чистоту, перспективу.

Рідну мову слід оберігати як своє майбутнє, пам'ятати про неї як про основу безсмертя українського духу.

 Кожного року українська мова активно розширює поле свого функціонування. Все більше представників молодших поколінь відчувають причетність до рідної мови та культури, все більше яскравих культурних проектів, зокрема фільмів і книжок, завойовують серця шанувальників. І сьогодні українська мова й культура – це креативна, динамічна субстанція, яка активно розвивається та доносить цікаві й непересічні смисли до всього світу.

У справі формування й захисту нашого інформаційного простору важливим є створення умов і преференцій для продукування й поширення власного культурного продукту, зокрема українською мовою. Це складне завдання, у виконанні якого беруть участь Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Держкомтелерадіо, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, громадські організації, інтелектуальні центри, митці, активісти.

У Державному бюджеті України на 2017 рік на розвиток української культури передбачено понад 3 млрд. гривень, зокрема на кінематограф, іміджеві українські проекти у світі за різними напрямами, запуск українського інституту книги. Переконані, що сьогодні вперше за роки незалежності реалізується повноцінна протекціоністська політика щодо захисту та розвитку української мови та культури.