Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!

П'ятниця, 13 березня 2015, 15:14

Підготувала Тереза Багай, учениця 7-А класу. Фото Іванни Кірєєвої, учениця 7-А класу.

Із приходом весни все навколо оживає, оновлюється, а в серцях зароджуються нові пориви, бажання та мрії. Саме на початку весни прокинувся й неповторний талант, український феномен – Тарас Шевченко, і, як не парадоксально, навесні він і заснув, щоб відродитися навіки в народній душі.

9-10 березня – дні вшанування пам’яті Великого Кобзаря, які відзначаються в цілому світі. Цьогоріч виповнився вже 201 рік від дня народження Тараса Шевченка, а його безсмертні слова й досі зворушують і надихають на боротьбу, пробуджують національний дух, що особливо важливо в цей непростий час.

   

 

В Українській гімназії №1 традиційно відбулися святкування, приурочені до Шевченківських днів. 6 березня учні та вчителі мали нагоду відкрити для себе геніального митця по-новому на урочистому концерті за сценарієм пані Віри Кобрин. Юні артисти, згадуючи Тараса Григоровича та його вірші, перевтілюючись у героїв Шевченкового часу, дали можливість усім на мить побачити й відчути життя Кобзаря, його думки й переживання. Атмосферу підсилило виконання пісень на слова Шевченка учасниками вокального ансамблю. Найкращі учні з учителем поклали квіти до пам’ятника поету. Кульмінацією заходу став виступ талановитого співака й улюбленця публіки, колишнього гімназиста Михайла Гасюка. Хлопець дуже чуттєво й емоційно виконав пісню «Іду до Тараса», яка звучала паралельно з показом кадрів із Майдану. Насправді саме в цей час так важливо віднайти дорогу до Тараса, який вірив у добре майбутнє для народу й закликав боротися за своє щастя та волю. У кінці концерту гімназисти та всі присутні разом виконали «Заповіт» Шевченка.

 

Щорічно вшановуючи пам’ять Великого Кобзаря, ми повертаємося в його часи й згадуємо, як багато він зробив для відродження українського народу. Віримо, що зерна національної гідності та нескореності, які посіяв Тарас Шевченко своїми віршами, проростуть на сучасному полі битви, і тоді справдяться слова:

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.

(В. Симоненко)